Кодеин Purple Drank Грозный

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Окей, давайте нарисуем картину. Я проснулся в своем обычном грязном притоне, с чувством головной боли и пустым кошельком. Закладки наркотиков снова стали моим затяжным ритуалом, и я знал, что сегодня нужно что-то особенное, чтобы уйти в свой наркотический рай. Залезая в карман своей старой куртки, я надеялся найти хоть что-то, что могло бы спасти меня от этого унылого дня. И тут я нашел их - крис кристаллы. Маленькие блестящие камешки, которые обещали мне улетное путешествие в иное измерение. Я знал, что сегодня мой день! Мой мозг был уже предвкушал эффекты наркотиков, и я решил начать с того, что никогда раньше не пробовал - крэк-кокаин. Купив его у местного дилера, я постоял на углу и нашел место, где мог бы поставиться. Пошло дело. Когда я поставился, мир развалился на кусочки. Мои глаза горели, а сердце бешено билось. Я оказался в ином измерении, где время не существовало и все было вечным космическим танцем. Я был свободен, но только на несколько минут. И тут я вспомнил, что у меня есть пруф доказательство своего существования - флакон с ЛСД-25. Открыв его, я начал задувать, образуя округлые радуги, которые танцевали перед моими глазами. Я был похож на безумного артиста, создающего прекрасные картины в воздухе. Но все хорошее когда-то заканчивается. Мой запас наркотиков истощился, и я оказался в пустоте. Я знал, что нужно что-то еще, что поможет мне уйти от этой реальности. Закладки наркотиков опять стали моей единственной надеждой. Я отправился на поиски своего следующего приключения и оказался в мрачном переулке, где местные гашишники торговали своим товаром. Я купил немного гаша, чтобы утопить свою боль и забыть о болезненной реальности. Так я и провел остаток дня, сидя перед компьютером и смотря корейские дорамы. Я ничего не понимал, но именно так я любил проводить время после поставки. Мир вокруг меня стал несуразным сном, и я чувствовал себя частью этого прекрасного безумия. Так прошел еще один день в моей жизни наркомана. Я был заложником своих же выборов, скитаясь по самым мрачным районам города в поисках наркотического призыва. Но мое путешествие только начиналось - я был готов идти до конца, чтобы почувствовать еще один миг наркотического экстаза.